Легенда про гору Кішка, скелі Дива та Монах у Сімеїзі

    У безлюдних скелях Сімеїзу оселився пустельник. Багато страшного було занесено в його книгу долі. У минулому це був могутній і безстрашний воїн, жорстокий та нещадний. Його боялися не тільки вороги, але й ні в чому не винні люди. Вогнем і мечем він розоряв міста та села, усіюючи свій шлях білими кістками. Особливо він був ласий до дівчат: він захоплював їх і собі на втіху, і для продажу в неволю.

    Воїн скоїв ще багато злодіянь, поки його не стали мучити жахливі видіння - порубані ним жертви. Вирішив тоді воїн спокутувати свою провину покаянням та молитвами. От і оселився в одній із печер Сімеїзу, харчувався дикими плодами та рибою, яку ловив у морі.

    Йшли роки, і час стер із пам'яті людей криваве минуле пустельника. Нове покоління знало його як людину праведну та мудру. Його навіть вважали святим. Пустельник, провівши довгі роки на самоті, сам забув про свої злодіяння і став вважати себе праведником. Велика гординя оволоділа ним. Все частіше дивився він на людей, як на істоти нижчі та гріховні.

    Диявол, який давно полював на безсмертну душу пустельника, тільки на це й чекав. Він побачив прогалину в його святості. Адже гординя - одна з вад. Вирішив диявол перевірити пустельника на стійкість - чи дійсно він став іншою людиною або ж просто добре сховав свою колишню жадібність, жорстокість та розбещеність.

    Перетворився диявол на кішку. У непогожу ніч став дряпатися у двері хатини пустельника та жалібно нявкати. Зглянувся старий, пустив кішку в тепло. І стала жити вона з пустельником. Удень спала, вночі полювала, а ввечері біля багаття муркотіла свої пісні. Малювали ці пісні пустельникові картини тихого сімейного життя, в колі дітей та близьких. А диявол нашіптував йому на вухо про те, що все це він міг мати - і люблячу дружину, і дітей, але цього вже ніколи не буде в його житті. Розлютився старий, схопив кішку за хвіст і викинув із печери.

    Засміявся диявол від задоволення: нарешті пустельник показав своє справжнє обличчя! Вирішив він випробувати його ще раз. Коли монах ловив рибу і почав витягати рибальську сітку на берег, то побачити, що в ній не риба, а оголена та спокуслива дівчина. Це були витівки диявола. Кинувся монах до дівчини, став приводити її до тями. Зітхнула красуня, розплющила очі, ласкаво подивилася на пустельника. Посміхнувся він дівчині, присів біля неї. Раптом дівчина закинула руки на його плечі і міцно поцілувала в губи. Прокинулася в пустельникові колишня пристрасть. Жадібно притягнув він красуню до себе...

    Небеса не витримали блюзнірства та лицемірства монаха, і в покарання перетворили всіх трьох на камінь. Так в Сімеїзі і з'явилися скеля Дива, скеля Монах і гора Кішка, яка причаїлася за ними.