Свірзький замок - фортифікаційна споруда XV-XVII століть. Свірзький замок (іноді цю назву помилково вимовляють як Свіжський замок) розташований у передмісті Львова, у селі Свірж. Його білокам'яні вежі, увінчані високим гостроверхій червоним дахом, відображаються у дзеркальній гладі річки Свірж.
Свірзький замок увійшов до історії кіно. Саме тут були відзняті деякі сцени з улюбленого усіма фільму «Д'Артаньян і три мушкетери». На галявині біля Свірзького замку Людовик ХІІІ оголосив королеві, що хоче бачити її на балу в алмазних підвісках. Хто уважний, також зверне увагу на те, що будівля Бетюнского монастиря, в якому знаходилася Констанція і де її отруїли, ніщо інше, як Свірзький замок. У фільмі чудово видно в'їзний міст Свірзького замку. Крім цього, тут знімався заключний епізод фільму - облога Ла-Рошелі. Протестантська бунтівна фортеця, бастіон Сен-Жермен, в якому снідали під кулями Атос, Партос, Араміс і д'Артаньян, є однією з башт Свірзького замку.
Свірзький замок височить на високому пагорбі під назвою Белз. Така особливість розташування замку мала підсилювати обороноздатність - у разі нападу пагорб служив природною перешкодою для ворога. Крім цього, доступ до замку утруднявся завдяки озерам і болотам, що оточували фортецю з трьох сторін. З четвертого, південного, боку Свірзький замок був захищений глибоким ровом, міцними стінами та підйомним мостом.
Точна дата заснування замку у Свіржі невідома. Більшість істориків сходяться на думці, що Свірзький замок був зведений у XV столітті. Спочатку він будувався для оборони. Набагато пізніше він став виконувати функцію житлової резиденції. Одна з ранніх згадок про Свірж датується 1427 роком. Саме тоді ці місця відвідав король Польщі Ягайло. Першими власниками Свіржа вважають Романовських (у літописах 1443 року йдеться про Миколу Романовського). Про це сімейство жодних відомостей не збереглося. Є ймовірність, що при Романовських вже могли бути зведені перші замкові укріплення. Поруч із Свірзьким замком, на відстані приблизно п'ятдесят метрів, височить напівзруйнована башта, яка й могла бути першою спорудою, побудованою в той час.
До середини XV століття місто Свірж переходить у власність до польського роду Свірзьких, які володіли ним до початку XVII століття. Саме Свірзькі і звели основну частину замкових будівель, від яких сьогодні залишилися лише фрагменти. На в'їзній вежі, якраз над арковим прорізом, збереглася вирізана на камені дата «1530». Очевидно, в цьому році було завершено зміцнення Свірзької фортеці, будівництво важливих споруд.
В середині XVII століття Свірзький замок і місто купує у Свірзьких граф Олександр Цетнер. При новому власникові відбувається радикальне перепланування і модернізація старого замку в стилі ренесанс. За однією з версій для нагляду за будівельними роботами був запрошений військовий інженер і архітектор, генерал коронної артилерії Речі Посполитої Павло Гродзіцький, автор Королівського арсеналу у Львові. Після всіх перебудов Свірзький замок набув сучасного вигляду. Над арочним склепінням надбрамної вежі можна побачити герби Цетнера (Przerowa) та його дружини Анни Замойської (Jelita). У Свірзький замок можна було потрапити через підйомний міст, перекинутий через рів. Стіни південного фасаду були прикрашені фронтонами трикутної форми, в яких були бійниці. По обидві сторони звели квадратні в плані вежі з потужними стінами завтовшки до півтора метрів, із високими дахами, в яких також були передбачені бійниці.
У роки національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, Свірзький замок був захоплений козаками. У 1648 році його зруйнували і спалили татари. Цетнер провів роботи з відновлення й зміцнення замку. Під час польсько-турецької війни Свірзька фортеця кілька разів витримувала облогу турецько-татарського війська.
Останній власник Свіржа з роду Цетнерів ботанік Ігнацій продав родовий замок. Після цього Свірзька фортеця переходить із рук у руки. Менше ніж за століття Свірзький замок змінив декілька власників (ним володіли Катаріна Старжевська, Віктор Тадеуш, Марія Іласевіч, Валер'ян і Клаудія Чайковські, Феліція Кжечуновіч, Ірена Воланская.
На початку ХХ століття Свірзький замок переходить до Роберта де Лямезан Салінс. Він володів замком із 1907 по 1930 роки. Роберт де Лямезан провів капітальну реставрацію та облаштування фортеці. Свірзький замок був прикрашений творами мистецтва, тут знаходилася велика бібліотека Лямезана. Все це, на жаль, було знищено під час Першої світової війни. Свірзький замок сильно постраждав, більша частина його будівель була зруйнована та спалена. Роберт де Лямезан приймає рішення відродити замок із попелу. Ремонтні роботи велися з 1917 року по 1926 рік.
Останньою власницею Свірзького замку була дочка Роберта де Лямезан Ірен, яка управляла замком разом із чоловіком Тадеушем Коморовським.
У 70-х роках ХХ століття було вирішено використовувати Свірзький замок після реставрації як Будинок творчості архітекторів. Реставраційні роботи затяглися на кілька років через відсутність стабільного фінансування. Наприкінці 90-х років Свірзький замок був переданий Союзу архітекторів України.
У даний час стан, в якому знаходиться замок, залишає бажати кращого. Це не руїна, але Свірзький замок потребує капітального ремонту. Кабінет Міністрів України в 2009 році включив Свірзький замок до списку об'єктів для передачі в концесію (тобто в оренду приватній особі). На початку жовтня 2010 року в багатьох новинних газетах та інтернет-порталах з'явилися статті про передачу Свірзького замку якомусь бізнесменові-мільйонеру на п'ятдесят років. Що вийде з цього, побачимо.
Свірзький замок
Адреса: Львівська область, Перемишлянський район, с. Свірж.
Як дістатися: з автостанції № 5 м. Львова через кожні 30-60 хвилин ходять маршрутки на Перемишляни через Свірж. На своєму транспорті треба їхати через м. Бібрка.